Гордость житейская

Гордость житейскаяflag_ru_40Тема урока: “Гордость”

Библейский текст для запоминания: “Каждый, кто поднимает сам себя, тот унижен, а кто унижает себя, возвысится”. (Евангелие от Луки 18:14 (2 ч.)).

Ход урока:

1. Поздравление учителя. Для этого нужно выучить наизусть стихотворение Ирины Курченко и им поздороваться с детьми. Это разнообразит урок.

(Стихотворение в украинской версии урока. Смотрите ниже)

Обнимайте детей (тех, кто это любит), интересуйтесь их делами.

2. Сегодня приход Игрушки будет театрализованным и не-планируемым. Поэтому проверять домашнее задание вы будете сами.

3. Спросите детей о том, случайно, не видели ее по дороге в Воскресной школы, удивляйтесь, почему до сих пор Игрушка не пришла.

4. Молитва. Совершайте ее в любви и в благоговении. Ваше личное отношение к молитве – это тоже наука для детей.

5. Пение.

6. Ознакомление детей с темой урока. Объясните им, что гордость (высокомерие) – это чрезмерно высокое мнение о себе и пренебрежительное отношение к другим.
Чтобы они лучше запомнили это слово, скажите, что гордость – это тщеславная девушка, которая постоянно “пихаеться”, т.е. толкается, отталкивает всех от себя, чтобы все, что есть на свете, было для нее.
Это чувство детям знакомо, поэтому они смогут очень быстро понять, о чем идет речь.

7. Игра “Зеркальца”.
Какая радость – к нам пришла Игрушка! Начинается диалог между учителем и Игрушкой.
– В чем дело, наша милая игрушка? Ты опоздала на урок! Что-то случилось?
– Ох! Вы просто себе не представляете, как я устала!
– Тебе пришлось сегодня работать?
– Нет! Труд здесь ни к чему. Вот шла по улице, как вдруг … вижу – лежит сумка. Думаю, кто-то потерял. Вспомнила, что Библия учит нас не присваивать чужих вещей, поэтому стала ее хозяина искать. Носилась с ней, спрашивала у прохожих, случайно, они ничего не потеряли, но все напрасно. А сумка – во какая тяжелая! Так руки болят …
– Действительно тяжелая (учитель поднимает ее). Ты хорошо, видимо, устала, нося ее. Что же делать, где же найти хозяина?
Нужно посмотреть, возможно, в сумке есть какой-то записную книжку (начинает открывать сумку).
– Ого-го-го! Что это такое? (И по одному начинает доставать зеркальца и раздавать их детям. В сумке должно быть минимум 5 зеркалец. Уважаемые учителя! Для этой игры вы должны их купить или одолжить. Затем находит записку и читает:
“Я – Гордость. Я могла потерять свою сумочку. Я очень прошу вернуть Ее мне за вознаграждение. Буду благодарна. Я оставляю свой телефон и адрес. Я буду ждать вас. Я очень скучаю без своей сумочки”.
Учитель получает игрушечного телефона и звонит тщеславия. Продолжается разговор. В это время, когда дети будут составлять все зеркала в сумку, в класс входит Гордость (эту роль может сыграть девочка из старшей группы воскресной школы). Приветствуется, с радостью и с гонором забирает свои вещи, “дарит” учителю большое зеркало (для того, чтобы постоянно любоваться собой) и, попрощавшись, всех оставляет.
Обсудите это событие, поведение спеси с детьми, закончите декабря выводом: “Духовное зеркало – это Библия, в нее мы и будем сегодня смотреть”. Подарок спеси прячете.

8. Изложение темы. Библейский текст – притча о таможенника и фарисее, записанная в Евангелии от Луки 18:9-14.
История с таможенником и фарисеем очень поучительна. Оба пришли в храм, оба молились, оба ушли из храма. Только один из них, по словам Христа, пошел более оправдан. Почему? Потому что один осознавал себя грешным, а другой нет. А зачем праведном прощения?
Расскажите и показывайте ее не спеша, давайте детям возможность сравнивать и задавать вопросы.

9. Аппликация. Вы силуэты двух людей – пусть дети узнают их: кто фарисей, а кто таможенник.

10. Изучение библейского стиха с движениями. При словах “Каждый, кто поднимает сам себя” высоко поднимаете левую руку, “то
будет унижен “- правой рукой Ее опускаете.” А кто унижает себя “- левую руку опускаете,” возвысится “- правой рукой поднимаете левую.
На левую руку наденьте перчатку для контраста.
Обратите внимание детей на то, что изученный ими стих – это слова Самого Христа.

11. Повторение пройденного материала, ведь тема непростая для восприятия. Сделайте это методом задаваемые вопросы. Вы спрашиваете, дети отвечают.
Прочитайте стихотворение Т. Лысенко “Вихваляка”, что в рабочей тетради.
Подведите итог урока.

12. Оценка работы на уроке.

13. Объяснение домашнего задания.

14. Молитва.

15. Объявления.

 

flag_ua_40Тема уроку: “Пиха”

Біблійний текст для запам’ятовування: “Кожен, хто підносить сам себе, той буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться”. (Євангелія від Луки 18:14 (2 ч.)).

ХІД УРОКУ:

1. Вітання вчителя. Для цього потрібно вивчити напам’ять вірш Ірини Курченко і ним привітатися з дітьми. Це урізноманітнить урок.

У неділю рано вранці,
не лінуйтесь, йдіть до школи,
поскладайте книги в ранці, —
вас чекають скарби нові.
Школа радо вас зустріне,
посміхнеться на порозі,
капелюха вчасно зніме
і запросить друзів в гості.
Будем Біблію читати,
золоті вірші вивчати.
І дитячими вустами
будем Бога прославляти.

Обіймайте дітей (тих, хто це любить), цікавтеся їхніми справами.

2. Сьогодні прихід Іграшки буде театралізованим і неза-планованим. Тому перевіряти домашнє завдання ви будете самі.

3. Запитайте дітей про те, чи, бува, не бачили її по дорозі до Недільної школи, дивуйтеся, чому досі Іграшка не прийшла.

4. Молитва. Звершуйте її в любові і в благоговінні. Ваше особисте ставлення до молитви — це теж наука для дітей.

5. Спів.

6. Ознайомлення дітей з темою урока. Поясніть їм, що пиха (пихатість) — це надмірно висока думка про себе і зневажливе ставлення до інших.
Аби вони краще запам’ятали це слово, скажіть, що пиха — це гонорова дівчина, яка постійно “пихається”, тобто штовхається, відштовхує усіх від себе, щоб все, що є на світі, було для неї.
Це почуття дітям знайоме, тому вони зможуть дуже швидко зрозуміти, про що йде мова.

7. Гра “Люстерка”.
Яка радість — до нас прийшла Іграшка! Розпочинається діалог між вчителем та Іграшкою.
— В чому справа, наша мила Іграшко? Ти спізнилася на урок! Щось трапилося?
— Ох! Ви просто собі не уявляєте, як я втомилася!
— Тобі довелося сьогодні працювати?
— Ні! Праця тут ні до чого. Оце йшла вулицею, як раптом… бачу — лежить сумка. Думаю, хтось загубив. Згадала, що Біблія вчить нас не привласнювати чужих речей, тому стала її господаря шукати. Носилася з нею, запитувала у перехожих, чи, бува, вони нічого не загубили, але все марно. А сумка — ого яка важка! Так руки болять…
— Справді важка (вчитель піднімає її). Ти добре, мабуть, втомилася, носячи її. Що ж робити, де ж знайти господаря?
Потрібно подивитися, можливо, в сумці є якийсь записничок (починає відкривати сумку).
— Ого-го-го!!! Що це таке? (І по одному починає діставати дзеркальця і роздавати їх дітям. В сумці повинно бути мінімум 5 люстерок. Шановні вчителі! Для цієї гри ви мусите їх купити чи позичити. Потім знаходить записку і читає:
“Я — Пиха. Я могла загубити свою сумочку. Я дуже прошу повернути ЇЇ мені за винагороду. Я буду вдячна вам. Я залишаю свій телефон та адресу. Я чекатиму вас. Я дуже сумую без своєї сумочки”.
Вчитель дістає іграшкового телефона і дзвонить Пихатості. Триває розмова. В цей час, коли діти складатимуть усі дзеркальця у сумку, до класу входить Пиха (цю роль може зіграти дівчинка із старшої групи Недільної школи). Вітається, з радістю та з гонором забирає свої речі, “дарує” вчителю велике дзеркало (для того, щоб постійно милуватися собою) і, попрощавшись, усіх залишає.
Обговоріть цю подію, поведінку Пихи з дітьми, закінчіть гру висновком: “Духовне дзеркало — це Біблія, у неї ми і будемо сьогодні дивитися”. Подарунок Пихи ховаєте.

8. Виклад теми. Біблійний текст — притча про митника та фарисея, записана в Євангелії від Луки 18:9-14.
Історія з митником та фарисеєм дуже повчальна. Обоє прийшли до храму, обоє молилися, обоє пішли з храму. Тільки один з них, за словами Христа, пішов більше виправданий. Чому? Тому, що один усвідомлював себе грішним, а інший ні. А навіщо праведному прощення?
Розповідайте та показуйте її не поспішаючи, давайте дітям можливість порівнювати та задавати запитання.

9. Аплікація. Ви маєте силуети двох людей — нехай діти впізнають їх: хто фарисей, а хто митник.

10. Вивчення біблійного вірша з рухами. При словах “Кожен, хто підносить сам себе” високо піднімаєте ліву руку, “той
буде принижений” — правою рукою ЇЇ опускаєте. “А хто принижує себе” — ліву руку опускаєте, “піднесеться” — правою рукою піднімаєте ліву.
На ліву руку одягніть рукавичку для контрасту.
Зверніть увагу дітей на те, що вивчений ними вірш — це слова Самого Христа.

11. Повторення пройденого матеріалу, адже тема непроста для сприйняття. Зробіть це методом запитання-відповіді. Ви запитуєте, діти відповідають.
Прочитайте вірш Т. Лисенко “Вихваляка”, що у робочому зошиті.
Підведіть підсумок уроку.

12. Оцінювання роботи на уроці.

13. Пояснення домашнього завдання.

14. Молитва.

15. Оголошення.


Получайте свежие статьи прямо себе на почту.


Введите свой E-mail и нажмите на кнопку для подтверждения



Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Вы можете оставить комментарий ниже.

Оставить комментарий

.
Рейтинг@Mail.ru Мальчишки и девчонки, а также их родители Каталог Христианских Ресурсов «Светильник»