Довіра до Бога. Божа турбота.

Джордж Мюллер , який дбав про багатьох сиріт, в усьому покладався на свого Бога і ніколи нічого не просив від людей для своїх підопічних дітей. Одного дня він дізнався, що у нього вже зовсім не залишилось грошей, навіть на хліб і молоко. Мюллер розпорядився, щоб як звичайно, накрили на стіл для дітей, які сіли за столи. Потім він сказав їм, що вони не мають грошей, і додав: “А зараз діти, подякуймо Небесному Батькові, що Він допоможе нам якимось чином.” Після цього він висловив у молитві свою вдячність Господу Богу. Раптом залунав дзвінок. Перед дверима стояв молочар, у якого зламалася вісь у візку, і який сказав Мюллерові: “Прошу вас, чи не міг би я у вас викласти молоко? Я нічого за нього не хочу. Мені б це дуже допомогло”. Мюллер знову подякував Богу. Згодом знову задзвенів дзвінок. Біля воріт стояв пекар і сказав: “Пане Мюллере, я не знаю, що це, але я не міг спати цілу ніч. Постійно мені спадало на думку: “Встань, спечи хліба для сиріт! Тому я розбудив свого помічника, і ми тут із вантажем хліба”.

Господь Бог знає, чого ми потребуємо, і дає це нам, у потрібний час. Він ніколи не запізнюється зі своєю допомогою.

Підготувала: Понтус  Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru

На главную