Невизнаний гріх.  Розповідали про одного хлопця зі Спарти, який, заради розваги, украв лисицю і заховав її під одягом. Він не хотів зрадити себе і свою крадіжку, тому продовжував ховати лисицю під одягом навіть тоді, коли вона

Боже Слово.  Одна мусульманська дівчина стала уважною читачкою Божого Слова. Вона ховала його вдома і, як тільки могла, вчила з нього напам’ять. Коли її запитала місіонерка, чому вона постійно вчить напам’ять Біблійні вірші, та відповіла:

Один суддя вислуховував в’язня, який колись був його другом. Йшлося про переступ, який можна було загладити грошовим штрафом. Суддя засудив в’язня до досить високої суми. Ті, хто знав про те, що в’язень був колись другом судді, вважали його бездушним. Але, коли було винесено вирок,

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. Хтось подорожував Сирією. Біля джерела він побачив трьох пастухів, що пасли стада овець. Вівці перемішалися ніби були одним стадом. Один з пастухів раптом закричав: “Мен – аг ” – це означає по арабськи: “Йдіть за мною !” Його вівці відокремилися […]

Документ християнина. В одному місті, на чужині вимагали паспорт у Густава Доре, улюбленого художника біблійних картин. Оскільки він не мав при собі ані паспорта, ані документа, його відвели до ратуші, де міський голова запитав, як його звати. „Я художник Густава Доре з Парижу” ,– прозвучала відповідь. „Чи ви маєте якесь посвідчення особи?” – „Ні,

Милосердний раб. Раб Андрокл утікав від свого суворого пана в пустелю і наскочив на лева. Він думав що загине, але раптом зауважив, що лев кульгає і піднімає одну зі своїх могутніх лап, в якій стирчить колючка. Андрокл набрався сміливості, вирвав колючку, і надав лапі „медичну допомогу”. Лев побіг, а Андрокл забув про

Ісус Христос – провідник.  Якби ви відвідали підземні  печери і прогулялися самі підземними коридорами безперечно, ви б заблукали. Це такі заплутані, а подекуди й вузькі коридорчики, повні сталактитів і дивовижного гудіння вод, що вас би охопив жах, якби глибоко під поверхнею землі ви гукали, а на ваш голос відповідала б вам лише ваша власна луна. […]

Божа людина має діяльну любов до ближнього.  Було це під час війни. Один військовий проповідник знайшов на полі бою важко пораненого солдата, який лежав на землі. Проповідник схилився до нього зі словами: „ Чи ви б хотіли, щоб я прочитав вам щось із Біблії для зміцнення? Поранений відповів: Я дуже втомлений і дуже хочу пити. […]

Бог дивиться на серце.  Шведський дворянин був гордою людиною. Одного разу він їхав  північною місцевістю і зупинився в одній корчмі, щоб поміняти своїх втомлених коней, на відпочилих. Корчмар відмовив йому тому, що цих коней замовив інший мандрівник, який скромно сидів у куточку приміщення. Дворянин визвірився на цю людину: „Я фельдмаршал, останній зі свого роду. Ви […]

Довіра до Божого Слова. Двоє хлопців сперечалися про якусь річ. Нарешті, один із них вигукнув: “Це сказав тато” Цього йому було досить. Він міг покластися на слово батька. Батько це почув, і синова довір його втішила. У Біблії ми часто читаємо: “так говорить Господь” або: “Написано” Це те ж саме , ніби хтось сказав: “ […]