Компьютерные игры . Добро или зло? Можно или не стоит? Существует ли угроза в компьютерных играх? Если и есть, то на сколько эти угрозы серьезны, и какие могут быть последствия?

Попробуем разобраться, какой же вред приносят компьютерные игры нашим детям ?

В конце статьи вы сможете прослушать свидетельство о зависимости от компьютерных игр.

Хотя тема в первую очередь касается детей, но некоторые моменты будут затрагивать и более зрелое поколение. И много выводов сделано именно при анализе поведения взрослых людей, а более всего при анализе самого себя ).

Мы вошли в эпоху, когда многое поменялось. Компьютер сегодня не редкость, а обычная бытовая вещь. Подвижные игры стали не в моде, разве что в рамках школьной программы.

Большая часть нашей жизни связана с компьютером. Мы работаем на компьютере, большинство развлечений связанные с компьютером, отдых, обучение, общение, фотоальбомы … все связано с компьютером.

Наверное не ошибусь, если скажу, что каждый, кто за свою жизнь сталкивался с современными ЭВМ, рано или поздно знакомился и с  компьютерными играми . Кто-то, возможно, в паузах между работой искал бомбы в квадратиках, или раскладывал косынку, и на этом все заканчивалось. А кто-то, возможно, завоевывал награды в гонках, строил целые империи, уничтожал всех своих врагов. И я, как человек, который также имеет опыт в этом виде деятельности, должен заметить, что после каждого такого игрового сеанса остается желание вернуться к этому делу снова.

ПРИЧИНЫ ЗАВИСИМОСТИ ОТ КОМПЬЮТЕРНЫХ ИГР

Попробуем проанализировать. Очень важно разобраться в причинах. Если мы будем понимать  причины , тогда и сможем говорить и о методах выхода из  зависимости от компьютерных игр .

Человек делает выбор. Между миром реальным и миром виртуальным. Между жизнью, не прощает ошибок и жизнью, в которой ошибки ничего не стоят и легко исправляются, а то и отменяются вообще. Выбор между серыми буднями и яркими часами сказочного мира.

Детство – период усиления обучения: дети учатся ходить, говорить, есть самостоятельно, читать, писать, считать, строить отношения, дети учатся преодолевать препятствия и побеждать себя для того, чтобы преуспеть.

В большинстве случаев человек идет по пути наименьшего сопротивления. Для чего напрягаться в настоящей жизни, если можно весело и интересно провести время в фантазиях.

Люди не приспособлены для жизни в реальном мире. Зато довольно быстро адаптируются в мире виртуальном.

Игры это бегство от реальности.

Почему же люди “приседают” на игры?

– В игре достаточно быстро добиваются успеха: зарабатывают деньги, развивают бизнес, город, страну, выигрывают в гонке.

–  Компьютерные игры , а также фильмы и мультфильмы обычно ярче повседневную жизнь большинства геймеров. Снова и снова хочется окунуться в волшебный мир цветных пикселей.

– Привлекает возможность кем-то или чем-то управлять, владеть. Иллюзия власти и могущества, важности.

– В компьютерный игре ничего не теряешь. А если и теряешь, всегда можно загрузить последний удачный запись, и ты снова на коне. Успешным стало быть легко. А каждый хочет быть успешным.

Вместе с тем, мы теряем очень много в компьютерных играх, если смотреть в перспективе реальной жизни: время, здоровье, отношения.

Душевный вакуум. Говорят природа не терпит вакуума. При отсутствии жизненных ориентиров, при несостоявшихся жизненных ценностях и приоритетах,  компьютерные игры  становятся альтернативой эмоционального заполнения ребенка или взрослого. Особенно это касается детей с “отсутствующими” родителями.

Довольно часто жертвами  зависимости от компьютерных игр  становятся люди, у которых есть духовные или душевные проблемы. У взрослых это могут быть неудачи на работе или учебе. Для детей – ненасыщенный подвижными и умственными играми свободное время, отсутствие близких отношений с родителями.

КОМПЬЮТЕРНЫЕ ИГРЫ – ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО

Вредные и безвредные игры. Если так возможно формулировать вопрос.

Сейчас мы вообще не говорим о явно вредные игры. Есть такие, которые явно рекламируют  насилие, отражают сцены насилия и кровопролития, полные мистики и колдовства, лексикон персонажей перенасыщен нецензурными словами и др..

Бесспорно, что есть и полезные игры: обучающие, развивающие и др.

Вопрос скорее стоит так:  хорошо это или плохо  отдавать  компьютерным играм  внимания больше чем нужно для обучения и развития.

Явно выделяются два лагеря: поборники за “психически здоровый” образ жизни, и те, кто в этой забаве не видит ничего плохого и пагубного.

Грех ли играть в игры? Вопрос скорее этического характера. В ситуациях, где две противоположных стороны претендуют на правоту, а Библия не дает четких указаний (в силу того, что спорный вопрос не был актуальным во времена написания Библии), нужно руководствоваться тремя критериями апостола Павла записанные в 1 Кор.6, 12 и 10,23

1. Полезно ли мне?
2. Назидает или это меня?
3. Не начинает ли это владеть мною?

Следующим шагом должен быть вопрос: а полезно ли это для моих близких, назидает ли это моих родных и друзей?

Кроме того есть и физические проявления злоупотребления виртуальностью. Потерянное время, которое никогда никто никому не вернет. Недосыпания, недоедания, переутомленные глаза … Можно наблюдать также эмоциональные отклонения: замкнутость, отчуждение от окружения.

По данным Wikipedia (статья « Зависимость от компьютерных игр ») в 2005 году слишком длинная игра в World of Warcraft привела к фатальным последствиям. От чрезмерного истощения умерла китайская девочка Snowly. После этого в игре была проведена даже виртуальная церемония похорон.

Выводы, конечно, каждый делает свои.

ЛЕЧЕНИЕ ЗАВИСИМОСТИ ОТ КОМПЬЮТЕРНЫХ ИГР

Если говорить о детях, мы можем ругать их, приказывать, выключать компьютер, прятать кабеля и делать другие шаги. Но они мало эффективны. Таким образом мы сможем временно изолировать детей или подростков от компьютера, но не удалим корня проблемы. Хотя в случае детей это может и сработать и порой именно так и приходится поступать.

Лучшей же профилактикой  зависимости детей от компьютерных игр  есть близкие, глубокие, доверительные и искренние отношения в семье. Поэтому наша задача как родителей – настолько насытить нашу семейнаю жизнь настоящими вещами, чтобы им и нам не захотелось чего-то другого. Дай человеку Бога и его любви, родительское внимание и ласку, и наши дети никогда не променяют этого на какие-то цветные картинки.

Жизнь нужно сделать веселой, яркой, насыщенной, одним словом – счастливой.

К людям взрослым и подросткам, которые уже могут и должны принимать самостоятельные решения, подход должен быть несколько иным.

Самому не просто вырваться из этой зависимости. У человека должна проявиться хорошая и весомая мотивация, для того чтобы остаться без этого эмоционального допинга.

Здесь нужны аргументы, которые подвели бы игрока к самостоятельному осознанию и решению.

Один из аргументов это время, которое мы могли бы использовать для решения своих дел.

Второй фактор – борьба с цифрами. Борьба без содержания. Когда начинаешь анализировать, то понимаешь, что ты имеешь дело с роботом, который через монитор и колонки тебе посылает сигналы, которые по сути являются нулями и единицами. Банально. Цифры большие или цифры маленькие все равно остаются цифрами, которые не приносят ни денег ни счастья нам и нашим семьям.

Это те аргументы которые а свое время заставляли мою совесть шевелиться в правильном направлении. Когда я думал о потерянном времени, мне становилось его жалко. Когда я думал о бессмысленности борьбы с цифрами, то осознавал, насколько это бессодержательное занятие.

Мы, те кто знаем Бога, есть что предложить таким людям: жизнь с Богом, служение другим, дни насыщены реальными событиями, в конце концов – жизнь вечную.

Прослушайте свидетельство о зависимости от компьютерных игр

Аудиозапись: Adobe Flash Player (версия 9 или выше) требуется для воспроизведения этой аудиозаписи. Скачать последнюю версию здесь . К тому же, в Вашем браузере должен быть включен JavaScript.

 

 

 Комп’ютерні ігри . Добро чи зло? Можна чи не варто? Чи справді є загроза в комп’ютерних іграх? Якщо і є, то на скільки ці загрози серйозні, і які можуть бути наслідки?

Спробуємо розібратися, який же вплив мають комп’терні ігри на наших дітей ?

В кінці статті ви зможете прослухати свідчення про залежність від комп’ютерних ігор.

Хоча тема в першу чергу стосується дітей, але деякі моменти будуть зачіпати і більш зріле покоління. І багато висновків зроблено саме при аналізі поведінки дорослих людей, а найбільше при аналізі самого себе ).

Ми ввійшли в епоху, коли багато що помінялося. Комп’ютер сьогодні не дивина, а звична побутова річ. Рухливі ігри стали не в моді, хіба в рамках шкільної програми.

Велика частина нашого життя повязана з комп’ютером. Ми працюємо на комп’ютері, більшість розваг пов’язані з компютером, відпочинок, навчання, спілкування, фотоальбоми… все пов’язано з комп’ютером.

Мабуть не помилюся, коли скажу, що кожен, хто за своє життя стикався з сучасними ЕОМ, рано чи пізно знайомився і з комп’ютерними іграми . Хтось, можливо, в паузах між роботою шукав бомби в квадратиках, чи розкладав косинку, і на цьому все закінчувалося. А хтось, можливо, завойовував нагороди в перегонах, будував цілі імперії, знищував усіх своїх ворогів. І я, як людина, яка також має певний досвід у цьому виді діяльності, мушу зауважити те, що після кожного такого ігрового сеансу залишається бажання повернутися до цієї справи знову.

ПРИЧИНИ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОМП’ТЕРНИХ ІГОР

Спробуймо проаналізувати. Дуже важливо розібратися в причинах. Якщо ми будемо розуміти причини , тоді й зможемо говорити і про методи виходу із цієї залежності .

Людина робить вибір. Між світом реальним і світом віртуальним. Між життям, яке не пробачає помилок і життям, в якому помилки нічого не коштують і легко виправляються, а то й відміняються взагалі. Вибирає між сірими буднями і яскравими годинами казкового світу.

Дитинство – період посиленного навчання: діти вчаться ходити, говорити, їсти самостійно, читати,  писати, рахувати, будувати відносини, діти вчаться долати перешкоди і перемагати себе для того щоб досягти успіху.

В більшості випадків людина йде шляхом найменшого опору. Для чого напрягатися в справжньому житті, якщо можна весело і цікаво провести час у фантазіях.

Люди не пристосовані життю в реальному світі. Зате досить швидко адаптовуються у вірутальному.

Ігри це втеча від реальності.

Чому ж люди „присідають” на ігри?

– В грі досить швидко добиваютсья успіху: заробляють гроші, розвивають бізнес, місто, країну, виграють у перегонах.

– Комп’ютерні ігри , а також фільми і мультфільми зазвичай яскравіші за повсякденне життя більшості геймерів. Знову і знову хочеться зануритися в чарівний світ кольорових пікселів.

– Приваблює можливість кимось або чимось управляти, володіти. Іллюзія влади і могутності, важливості.

– В комп’ютеній грі нічого не втрачаєш. А якщо і втрачаєш, завжди можна завантажити останній вдалий запис, і ти знову на коні. Успішним стало бути легко. А кожен хоче бути успішним.

Разом з тим, ми втрачаємо дуже багато в комп’ютерних іграх, якщо дивитися в перспективі реального життя: час, здоров’я, відносини.

Душевний вакуум. Кажуть природа  не терпить вакууму. При відсутності життєвих орієнтирів, при несформованих життєвих цінностях і пріоритетах, комп’ютерні ігри стають альтернативою емоційного заповнення дитини чи дорослого. Особливо це стосується дітей з „відсутніми” батьками.

Досить часто жертвами залежності від комп’ютерних ігор стають люди, в яких є духовні або душевні проблеми. В дорослих це можуть бути невдачі на роботі чи навчанні. Для дітей – ненасичений рухливими та розумовими іграми вільний час, відсутність близьких відносин з батьками.

КОМП’ЮТЕРНІ ІГРИ – ДОБРО ЧИ ЗЛО?

Шкідливі і нешкідливі ігри. Якщо можливо так формулювати питання.

Зараз ми взагалі не говоримо про явно шкідливі ігри. Тобто такі, які пропагуюють насилля, відображають сцени насилля та кровопролиття, повні містики і чаклунства, лексикон персонажів перенасичений нецензурними словами і ін.

Безперечно, що є і корисні ігри: повчальні, розвиваючі та ін

Питання скоріше стоїть так: добре це чи погано вділяти комп’ютерним іграм уваги більше ніж потрібно для навчання і розвитку.

Явно виділяються два табори: поборники за „психічно здоровий” спосіб життя, і ті, хто в цій забаві не бачить нічого поганого і згубного.

Чи гріх грати ігри? Питання скоріше етичного характеру. В ситуаціях, де дві протилежних сторони претендують на правоту, а Біблія не дає чітких вказівок (в силу того, що спірне питання не було актуальним в часи написання Біблії), потрібно керуватися трьома критеріями апостола Павла які записані в 1 Кор.6,12 та 10,23

1. чи це на пожиток мені? (тобто, чи це корисно мені)
2. чи це збудовує мене?
3. чи це не починає володіти мною?

Слідуючим кроком мало б бути запитання: а чи корисно це для моїх близьких, чи збудовує це моїх рідних і друзів?

Крім того є й фізичні прояви зловживання віртуальністю. Втрачений час, який ніколи ніхто нікому не поверне. Недосипання, недоїдання, перевтомлені очі… Можна спостерігати також емоційні відхилення: замкнутість, відчуження від оточення.

За даними Wikipedia (стаття « Зависимость от компьютерных игр ») у 2005 році занадто довга гра у World of Warcraft призвела до фатальних наслідків. Від перевиснаження померла китайська дівчинка Snowly. Після цього у грі була проведена віртуальна церемонія похорону.

Висновки, звичайно, кожен робить свої.

ЯК ВИВЕСТИ ІЗ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР

Якщо говорити про дітей, ми можемо сварити їх, наказувати, вимикати комп’ютер, ховати кабеля і робити інші кроки. Але чи вони ефективні. Таким чином ми зможемо тимчасово ізолювати дітей чи підлітків від комп’ютера, але не вилучимо кореня проблеми. Хоча у випадку дітей це може і спрацювати і деколи саме так і доводиться поступати.

Найкращою ж профілактикою залежності дітей від комп’ютерних ігор є близькі, глибокі, довірливі і щирі  відносини в сім’ї. Тому наша задача як батьків – настільки наситити наше сімейне життя справжніми речами, щоб їм і нам не захотілося чогось іншого. Дай людині Бога і його любові, батьківську увагу і ласку і наші діти не проміняють цього на жодні кольорові картинки.

Життя потрібно зробити веселим, яскравим, насиченим, одним словом – щасливим.

До людей дорослих і підлітків, які вже можуть і повинні приймати самостійні рішення підхід має бути трохи іншим.

Самому не просто вирватися з цієї залежності. В людини має з’явитися хороша і вагома мотивація, для того щоб залишитися без цього емоційного допінга.

Тут потрібні аргументи, які б підвели гравця до самостійного усвідомлення і рішення.

Один з аргументів це час, який ми могли б використати для вирішення своїх справ.

Другий фактор – боротьба з цифрами. Боротьба без змісту. Коли починаєш аналізувати, то розумієш, що ти маєш справу з роботом, який через монітор і колонки тобі посилає сигнали, які по суті є нулями і одиницями. Як банально. Цифри великі чи цифри маленькі все одно залишаються цифрами, які не приносять грошей нам і які не приносять щастя нам і нашим сім’ям.

Це ті аргументи які змушували моє сумілння ворушитися в правильному напрямку. Коли я думав про втрачений час, мені ставало його шкода. Коли я думав про безглуздя боротьби з цифрами, то усвідомлював, наскільки це беззмістовне заняття.

Ми, ті хто знаємо Бога, маємо що запропонувати таким людям: життя з Богом, служіння іншим, дні насичені реальними подіями, в кінці кінців – життя вічне.

Прослухайте свідчення про залежність від комп’ютерних ігор

Аудиозапись: Adobe Flash Player (версия 9 или выше) требуется для воспроизведения этой аудиозаписи. Скачать последнюю версию здесь . К тому же, в Вашем браузере должен быть включен JavaScript.

На главную