Відчинені вхідні двері. (Історії життя)

Відчинені двері. (Історії життя)Відчинені двері. Короткі історії з життя малих і великих.

Довіра Богові і Його охороні.

Метью Манджер і його родина жили в глухому невеличкому селі штату Масачусетс. Вони справді були віруючими. Односельці насміхалися з них, що вони надто серйозно сприймають свою релігію. Вони настільки довіряли Господу Богу, що не замикали на ніч свій будинок. Одного разу індіанці напали на будинки селян недалеко звідси. В той вечір Метью замкнув двері свого дому. Потім він пішов спати. Але він не міг заспокоїтись і заснути. Опівночі він запитав свою дружину: ”Спиш?” –“Ні я не сплю, я хвилююся!” “-І я сказав Метью – досі я  завжди довіряв Господу Богу , і не замикав двері. Я гадаю, що буде найкраще, якщо ми відімкнемо двері і залишимо їх як завжди? –“Зроби, як гадаєш, як вважаєш за найкраще ”,- погодилася дружина. Метью встав і відімкнув двері . Приблизно через 10 хвилин в лісі задзвенів бойовий крик індіанців. Подружжя почули кроки біля будиночку і крик під вікнами хтось спробував відчинити двері. Плитка тріщала під ногами індіанців. Подружжя, турбуючись, про долю дітей, палко молилися, віддаючи себе під Божу охорону. Індіанці ввійшли і вийшли .На подвір’ї  вони ніби зупинилися і радилися. Потім хтось зачинив двері. Подружжя чекало, що спалахне вогонь. Але замість цього запанувала мертва тиша . І індіанці  пішли. ”Здається , вони пішли ”,- сказав Метью. Обидва стали на коліна і почали всім серцем дякувати. Вони дякували Господу Богу. Вранці вони з’ясували , що з індіанців  не залишилось нікого. Через багато років, коли настав  мир між білими людьми і індіанцями, Метью представляв своє селище на крайовому сеймі. Там  він зустрів індіанця, який був членом банди , яка колись  напала на його будинок. ”Чи хотіли б ви знати як це тоді відбувалося ? ” – запитав індіанець. Я б дуже хотів це знати, я гадаю, що нас тоді зберіг сам  Господь Бог, – відповів Метью. Великий Дух справді врятував вас, – сказав індіанець. Наш начальник вже готувався підпалити будинок, коли йому спало на думку з’ясувати, як ви себе забезпечили проти нас. Він відчинив двері і був дуже здивований, що ви не зробили нічого для свого захисту. Він вернувся до нас і сказав: – Ці люди житимуть. Вони не зроблять нам ніякого зла, якщо  так довіряють Великому Духові, що навіть не замикають двері. Зачинені, підперті двері не допомогли б під час пожежі. Тверда довіра Божій охороні була сильніша, ніж усі сили зла.

Підготувала: Понтус  Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru

На главную


Получайте свежие статьи прямо себе на почту.


Введите свой E-mail и нажмите на кнопку для подтверждения



Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Вы можете оставить комментарий ниже.

Оставить комментарий

.
Рейтинг@Mail.ru Мальчишки и девчонки, а также их родители Каталог Христианских Ресурсов «Светильник»