Українська поезія. (Леся Джигун)

Українська поезія. (Леся Джигун) Вночі, вже крізь сон, шепоче мій син:
–         Мамо, я чую, як молиться тато…
–         О, так, мій синочку –це кращі з хвилин
Пробути в Отця благодаті!

Мій сину – це захист надійний для нас,
В гріховному світі,- як молиться тато
Він воїн Христа і духовній війні
Воює, щоб нас захищати

Як ти підростеш, мій синочку, тоді,
Я вірю, за прикладом тата –
За свою сім’ю у жорстокій війні
На колінах будеш воювати!

***

Життя коротке наче квітки цвіт,
вмить облетить, але залишить слід.
Той слід життя є нашими ділами
Він визначає вічність перед нами.

Діла темряви друже залиши.
В Христові крові душу обнови.
Як садівник маслину прищепить
Отак Господь твій дух оживить

Із кореня Христа ти черпай сили
Лише із Ним не страшна тінь могили.
Своїм життям Його ти прославляй
І успадкуєш вічний світлий рай.

Коли ж Христа в  житті ти зустрічав,
Але свій дар безпечно занедбав –
Плоду нема, а Садівник іде
Поправ життя щоб не відсік тебе

В цю мить, що розділяє земний час
Своє життя мій друже зваж.
Бо справи плоті сіють тлінь і смерть
Свою ти вічність вибери тепер!

***

«Господь моя сила та пісня» –
Знайомі слова у житі
Та вповні їх зміст осягнути зуміла,
Коли опинилась в жахливій пітьмі
Коли ворог довів до відчаю
І викрав мій радісний спів
спустошив він зранену душу до краю,
Натомість зостався лиш біль
В душі панувала не віра – сумнів,
А в серці ЛИШ стогін і зовсім не спів
На слово в молитві не мала вже сили,
Бо в муках і болях було моє тіло
З тим болем і відчаєм з краю могили
На Господа звела свій погляд безсилий
Молилась зітханням і зовсім без слів
Та Ти розумів – і Ти відповів.
Хоч серце надбите і голос несмілий
Я кличу до Тебе, бо Ти моя сила
І зранену душу Гобі відкриваю
Дай пісню в уста, я благаю…
Оглянусь назад й розумію,
Що варто все було пройти,
Щоб знову, в оновленій силі
Подяку Христу принести
Хоч серце надбите і голос несмілий
До Тебе я кличу, бо Ти моя сила
І зранену душу Тобі відкриваю
І піснею Ймення Твоє прославляю.

***

Любовь рядом шла, любовь ожидала-
Когда ее в сердце примут.
И часто страдала – любовь ведь не знала
Что люди без сердца живут

Что помыслы их – лиш ненависть злая
В их жизни нет места любви,
Тогда в милосердьи спасти всех желая
Решила на крест взойти

Распяли любовь.ее оплевали
Терзали ее как могли…
С тех пор ее многие в жизни встечали-
Одни отвергали, другие – нашли

Любовь-это жертва терпенья в смиреньи
И кто принимает ее в простоте,
Тот принимает души спасенье
Свершенное, там, на кресте

Все лучшее в мире свершают любовью-
Ведь многие могут любить,
Но ни одно любви проявленье
С Голгофой не сможем сравнить.

***

Народе мій, чи ти не відчуваеш,
Що обрядовість знищує тебе?
Чому Христа ти серцем не приймаєш,
Кладеш надію на земне?

Хіба ж не знаєш що Боже ти творіння,
Чому не визнаєш Творця,
Чому у день святого Воскресіння
Освячуеш ти хліб а не серця?

Чому не бачиш ти ті хресні муки,
Які за тебе Спас прийняв –
В Христовій крові твої руки –
Це ти Його невірством розіпяв

Очисть єство гріховне своє
Бо нині ще приємний час
Спіши, бо сонце вже сідає,
Щоб День Спасіння не погас..

***

Життєва круговерть так вимотала душу-
Завжди кудись спішу- не хочу, але мушу
Душа вже зголодніла, та сите зате тіло,
А звідки взяти сили на славне Боже діло

А так колись хотілось,
Так рвалася до бою,
Здавалось все покину –
Піду лиш за Тобою

О, Боже, даруй сили перемогти спокуси
Дай мудрість уникати «не хочу, але мушу»
І йти лиш за Тобою, у повні Божі зброї,
Щоб я булла готова звершати справи Твої

Благослови на працю,
І благодать злий рясно
Нехай ніколи Дух Твій
В житті моїм не згасне

І Дух Твій хай не згасне!

***

Так часто буває – пітьма душу вкриває
І ми забуваєм про поклик Христа
Повинні ми житии, щоб людям світити
Тим світлом яскравим – любові й добра

Свій збережи світильник,
Щоб він горів яскраво
Тим полумям любові
Всіх ближніх зігрівав
Вогнем любові

А люди блукають, рятунку шукають,
Дороги не знають – бо свтла нема
Світильники наші без масла згасають.
У відчаї люди- в тім наша вина…

***

Змиє дощ сльози, грім скриє стогін
Я кличу до Тебе, Боже мій, Боже
Ти серце бачиш, Ти чуєш плач мій,
Ти все розумієш і все Ти пробачиш

Ти знаєш Батьку всі мої печалі
До Тебе я кличу –як жити далі?
Всі мої сумніви до тебе приношу
Скріпи мою віру, благаю я, прошу

Нехай людські очі не бачать мій біль,
Нехай не радіють над крахом надій –
Ти моя сила, надія і віра,
До Тебе я кличу помилуй, помилуй

Не бачу дороги, все вкрите сумнівом,

Та вірю, що сльози обернеш Ти співом

Бо Ти знаєш Батьку всі мої печалі
Лиш ти знаєш Боже як жити далі
Всі мої сумніви, я вірю, розвієш,
Бо Ти моя сила, Ти моя надія!

***

В обійми Батьківські Твої
Поринути хочу, мій Боже
Ти знаєш потреби душі
Ти знаєш мої всі тривоги

Подай благодаті росу,
Яка відживить мою душу
До Тебе, до Тебе стремлюсь –
Зроси, підкріпи, щиро прошу

Ти башта спасіння мого –
Притулок в хвилину тривожну
Від всякого зла й суєти
В Тобі заховаюсь мій Боже

Наповнюєш моє єство
Твоєю святою любовью
Вона як живее джерело-
Напоює душу спокоєм

Тривоги суєтного дня
Змиває Твоє святее Слово
Лиш в ньому знаходить душа
І мир і спокій і обнову

***

О, благодать Твоя, це благодать Твоя
Осяяла життя, гріхи мої зняла
Це благодать Твоя, душу наповнила,
Зміст для життя дала, о, благодать Твоя/2

Отця небесного, що шле нам благодать
Навчила в щирості достойно прославлять
В сльозах смирятися, Духом втішатися
Присутність Господа в молитві відчувать /2

Із тіла немочі знімає благодать
Вчить уповаючи у вірі устоять
Коли смиряємось в Дусі зростаємо
Це все дарована небесна благодать/2

На кожен новий день Бог має благодать
Коли ми будемо у Ньому пробувать
У всіх обставинах Богові дякувать
Славити Господа і не-е-е знемагать

Це все дарована небесна благодать!

***

Як розказати людям про Різдво?
Про те що це не просто свято
Яке в народі нашому ввійшло
У звичку тілу догоджати

Про те, що це сам Бог святий
Прийшов з небес мене шукати
Щоби нікчемну і брудну
Очистити й дитям назвати

Прийшов на замлю, щоб страждати,
Щоби з гріхів мене упасти,
Щоб мою душу оправдати,
Пониклий дух мій підвести.

Прийшов у світ спасти людину
Але це не прості слова
Бо що ж людина – грішна, бідна
І та людина-то це я

Що є Різдво? – моїй душі
це шанс потрапити до неба
його дав Бог людям усім
1 ним нехтувать не треба
2лише прийняти серцем треба

Що є Різдво?- значна подія
Значна настільки що в житті
Людині принесла спасіння-
Людині друже,- це й тобі!

***

Благословен Господь, Заступник мій і Щит.
Перед Його лицем уся земля тремтить.
Чого ж боятися мені злоби життя? –
Мій Батько – Бог богів, а я – Його дитя.

Він на Собі поніс усі мої гріхи,
Він врятував мене від сорому й ганьби.
Лукавого слова в мені не мають сил
Мене простив Господь, мене Він всиновив!

Яке ж блаженство це – сміливо йти з Христом,
Його триматись слів, за Ним іти слідом.
Свій погляд не ховать за пргріхи в житті,
Бо вірою вони омиті у Крові.

В Крові святій Христа зцілилось моє тіло
Озброєнний в ній дух відіб’є злого стріли
В Ній зцілені також мій розум і душа,
Через ту Кров Христа сьогодні я свята.(жива)

По Божій милості звершаю кожен крок,
Засвоїла тепер важливий я урок –
Без милості Творця не здатна ні на що –
Без Бога порох я, без Бога я – ніхто

Бо й слова вдячності без Нього не знайду
Його в уста мої вкладає Божий Дух.
Зі мною плаче Він і радісно співа,
Лиш Ним зворушена правдива є хвала!

***

Мій Бог заповнив пустоту сердечну,
Підняв над суєтою світу.
Тепер іду я по житті безпечно –
Він сили дав усе переступити.

Жття моє взяв в Свої руки.
Пильнує, мов зіницю ока
Він вказує Свою дорогу,
Він вчить робити віри кроки

Якби не Бог, я б не зуміла жити
У ньому спокій мій і ціль життя
Своєю жертвою навчив любити,
Дав усвідомити, що я Його дитя.

***

Молюсь до Тебе, але прошу –
Мене молитись Сам навчи
Ти знаєш все і біль, і сльози
Ти знаещ, як душа скорбить.

Навчи складати Тобі славу

В уста вклади оті слова,
Що ними зможу передати
Ту вдячність, що наповнена душа

Бо лише ставши на коліна
1 усвідомивши Твою любов
Себе знаходжу низько й бідно
А Ти пролив за мене кров.

І дух мій лине злитись
З ангельським хором в слави спів
Щоби з Тобою поєнатись
І мати повноту всіх днів.

***

Навчи мене Боже, жити так свято
Щоб і в нужденному житті
Могла таку ж хвалу віддати,
Як при розкішному столі.

***

Як чайка крилом по воді написала,
Як вітер до жнива сказав,
Так серце моє про любов заспівало,
Іти це впізнав,
Та ти не зумів відповісти –
З розбитого серця не виллється СПІВ
Знай є Той, хто може зіділити,
Якби ти хотів….

***

Я відкриваю перед вами душу
Чи варто це перед людьми робити? –
Можливо ні, та знаю я що мушу –
В моїх зізнаннях зможе поміч хтось знайти
Бо як в свій час, коли дізналась,
Що не одна я так страждаю –
Я зрозуміла й сильно здивувалась,
Що інколи і соломинка помагає.
Та соломинка, що її тобі протягнуть
Із розумінням і відкритою душею,
А та душа, хоча і з більшим болем,
Готова, ради мене, жертвувать собою.
І не порада, і не добре слово,
Лише бажання щире помогти
Так, як в тій пісні заспівали,
Поможе світло ближньому знайти.

***

Назад не хочу – знаю певне,
Вперед боюся – все таке нове
Не впевнена, що я всього зречуся –
Бо ж то найважче, щоб зректись себе.
Можна зректись кохання, грошей,

Можна пробачити усім,
Але так важко визнавати:
«Так, я вчинила гріх!»
Як, я така «хороша»
Змогла так зрадити Христа?
І не заради слави, грошей,
А лиш в недбальстві, просто так…

***

Прийшов той час, коли без слова Твого
Неможу я прожити й дня,
Бо спрагла подиху живого
Живиться ним душа моя

Як дивно, Боже слово твоє діє,
Воно дієве є для всіх –
Дитина в слові теж зрадіє —
Бо немовлям прийшов Ти в світ
І підліток усе знаходить –
Взірцем Ісус став для усіх,
Червоним шрифтом тут проходить –
«Шануй батьків своїх».
Та й юність ревна діла слави
Знаходить схвалення Твоє –
«Ідіть, ви перемогли лукавого»
Й багато обітниць дає.
І, як засмучена, з Давидом плачу,
Закохана – Пісня Пісень
І як приборкувати свою вдачу
Знаходжу в Слові кожен день
Більш зрілих Йов проводить
Через долини і журбу
І вчить крізь розпач і знемогу
Віддати Богові хвалу.

***

Так часто буває – пітьма душу вкриває
І ми забуваєм про поклик Христа –
Повинні ми жити, щоб людям світити
Тим світлом яскравим любові й добра

Свій збережи світильник, щоб він горів яскраво
Тим полум’ям любові всіх ближніх зігрівав
Вогнем любові \3

А люди блукають рятунку шукають
Дороги не знають, бо світла нема..
Світильники наші без масла згасають
У відчаї люди – в тім наша вина!

Вже сонце сідає, тож хай не згасає
Той пломінь чекання твого каганця
Чи вистачить масла, чи він не погасне
У день той жаданий приходу Христа…

***

Ти говори, Господь, Ти тільки не мовчи,
Готова чути навіть докір,
Ти говори, бо лиш на голос Твій,
Направить зможу свої кроки

Ти говори, Господь, Ти тільки не мовчи,
Зніми з душі важкий сумнів
І впізнавати голос Твій навчи
Серед усіх почутих голосів

Ти говори, Господь, Ти тільки не мовчи,
Бо так жахливо в темряві блукати,
Йдучи без цілі, без мети
Мов той сліпець об камінь спотикатись.

Ти говори, Господь, чи громом серед ночі,
Чи шепотінням зрілого зерна,
Ти говори, і ті слова прорчі
Прийме відрадно спрагнена душа.

Коли я кликала – і Ти не промовчав
Коли в безвиході відкрились двері –
Збагнула ще одне Твоє ім’я
Господь, для мене Ти – Кінець Пустелі

***

Чим наповнене серце, те скажуть уста
Тож хай зникнуть усякі сумніви, злоба
Моє серце це власність Ісуса Христа
Хай небо почує – я славлю Отця!
Мій Бог, мій Бог – сила моя
Мій Бог, мій Бог – правда моя
Славлю Його, величаю, хвалю
Мій Батьку, Тебе я щиро люблю
Вія відкрив мені очі на правду Свою
Я побачила прірву, над якою стою
Він зберіг від бездумного кроку туди,
Врятував від нещастя, біди

***

Щоб церква зротсала в єдиному дусі
Щоб миром наповнились наші серця
Нйдхнення, наснаги в життєвій дорзі,
Христу довіряти, розтанути в Бозі
Щоб в році новому без страху й сумніву
Прославити Господа радісним співом.

***

Я вийду з боротьби – і вийду переможно!
Хоч проти мене всі повстали вороги.
Я йду з Христом, а з Ним пройти все можна,
Лише потрібно віру зберегти

Господь, Ти захист мій, і Ти моя опора
Нехай навкруги рушиться весь світ
В Тобі моє життя і моя перемога
Я знаю, Ти – найважливіший у житті

Не маю більш нікого в цілім світі,
Але це Ти і всесвіт, і життя
І лиш в Тобі є сенс у цьому світі,
І лиш в Тобі є моє майбуття.

Я вірю Богу. І нехай це всі почують,
Бо тільки Він всесильний Бог богів
Я в Ньому маю і відраду, і опіку,
Я в Ньому маю повноту всіх днів.

Лиш в Ньому всі є мої сподівання,
Лиш Він гарантія в житті
І весь той час, що в Ньому пробуваю,
Є найціннішим у житті!

***

Я думаю, кожна людина в житті
Вивчає дослівно всю книгу Йова –
Здаються проклятими всі мої дні
І нескінченна долини дорога.
Сприймаю весь світ таким сірим, невтішним,
У друзів поради – жорстокі насмішки,
А близьких слова – наче пальцями в рани
І в розумі бунт, раніше незнаний
Не маю вже сили, щоби піднятись
Не маю сміливості з Ним сперечатись,
Не маю я доказу, що не грішила
Не можу і слова промовити сміло.
Лише сподіваюсь на милість Господню,
Бо все в Його владі – висоти, безодня,
Він з попелу може усе відновити,
Він може і моє життя утвердити.
Він щит МІЙ, Він сила і Він перемога
Всі свої думки я звертаю до Бога –
Він знає початок, Він знає кінець
У Нього в руках переможця вінець.
Тому, навіть в той час, як зовсім без сили
До Нього я кличу, бо навіть з могили
Він зможе підняти і дати життя.
У Ньому мій шлях і моє майбуття.

***

Я йду немов по лезу бритви, Мов у лещатах є душа.
Мій розум наче поле битви Між силами добра і зла.
Те, що роками будувалось Тепер зруйноване до тла,
Під натиском не устояли Віра без діл і без віри діла
Любов і ненависть зіткнулись, Повстали у мені на прю,
А я , об сумніви спіткнувшись, Без сли збоку десь стою
Бо щоб здобути перемогу Потрібно ринутись у бій,
Прорвати ворога облогу Інакше – знов – і не чужий й не свій
А вибір завжди є той самий –Добро чи зло, життя чи смерть,
Що буде в тебе під ногами -Трясовина гріха чи віри твердь?
Але у ворога є зброя- Це сумнів, що не змитий гріх
Тому вважай, що він без бою, Одним сумнівом переміг.
Однак є вихід – Божа сила, Що підкріпляє віру в нас
Вона душі моїй відкрила До перемоги вірний шлях.
То кров Христа з хреста пролита За кожен гріх Він заплатив
Тож і для мене перемогу в битві Христос давно уже звершив!

***

«Я обираю Христа!» – і голову гордо підняла,
«Я обираю Христа!» – так впевнено всім свідкувала,
«Я обираю Христа!» – доПОКИ в спокусу не впала,
Я обирала Христа», а насправді Його не обрала.

Не знала тоді, що потрібно щодня,
Цей вибір постійно звершати
Бо в кожній дрібничці є правда своя,
Важливо в дрібницях встояти.

Я думала – зможу велике звершати,
Як треба – на смерть, за Христа постраждати,
Та Бог просить інше – все наше життя
За Нього потрібно вмирати щодня

Тепер намагаюся в правді встояти,
і кожної миті Його обирати.
А в тих намаганнях збагнула одне –
В безмірній любові Він вибрав мене.

***

Якби не Ти, не знала б куди йти
Якби не Ти – притулок де знайти?
Якби не Ти, загинула б душа –
Бо у житті без Тебе пустота

Лиш Ти наповнив змістом все,
Все, що здавалось, горе принесе
О, Боже, дай без сумніву іти
Шляхом Твоїм і віру укріпи

Прости невірство, сумніви і страх,
Тяжку невдячність, що була на устах
Я в покаянні падаю до ніг
Я вірю Ти простиш мені той гріх

Моє життя у владі лиш Твоїй
Твоя на все є воля Батьку мій
Нехай все буде так, як хочеш Ти
я піду туди, де скажеш йти

 

На главную


Получайте свежие статьи прямо себе на почту.


Введите свой E-mail и нажмите на кнопку для подтверждения



Вы можете оставить комментарий ниже.

Оставить комментарий

Рейтинг@Mail.ru Мальчишки и девчонки, а также их родители Каталог Христианских Ресурсов «Светильник»