У батька на руках

У батька на рукахУ батька на руках

Автор:                        Хлопчик намагався забратися по високому кам’янистому схилу. Він знав, що там нагорі стоїть дім, в якому тепло, є світло і їжа. Там затишно і безпечно. Там чекає його батько. Хлопчик дуже жалкував, що не послухався батька і втік так далеко від дому. Він видирався вгору, падав, його руки і ноги були в синцях. Він замерз, втомився і в кінці-кінців зрозумів, що ніколи не може підійнятися на цю гору. Він заплакав і у відчаї почав кликати батька: «Тату! Тату!» Батько почув голос сина, спустився вниз, узяв хлопчика на руки і почав підійматися на гору. Хлопчик зігрівся, заспокоївся, а потім запитавбатька.

Хлопчик:        Ти пробачив мене за те, що я пішов один без тебе?

Батько:            Так, пробачив.

Хлопчик:        Я ніколи більше не піду від тебе. Ми завжди будемо разом, я завжди буду хорошим і добрим.

Автор:             Батько все вище і вище піднімався по кам’янистому схилу. Хлопчикові знову стало страшно.

Хлопчик:        Я боюся.

Батько:            Я міцно тримаю тебе.

Хлопчик:        А ти не впустиш мене?

Батько:           Ніколи.

Хлопчик:        А тобі не важко?

Батько:           Ні.

Хлопчик:        Я хочу допомогти тобі нести мене.

Батько:            Спробуй.

Хлопчик:        Я говоритиму тобі, куди йти.

Батько:            Але я сам знаю дорогу.

Хлопчик:        Тоді я підстрибуватиму в такт твоїм крокам.

Батько:            Цим ти більше заважатимеш, ніж допоможеш.

Хлопчик:        Я перебиратиму ногами, ніби теж йду.

Батько:            Така допомога скоріше схожа на обман.

Хлопчик:        Відпусти мене на землю, я піду сам.

Автор:            Батько поставив сина на ноги, та хлопчик відразу ж посковзнувся і трохи не впав. Батько встиг підхопити його.

Батько:           Цей схил не переборний для тебе.

Хлопчик:        Але що я можу зробити, аби тобі було легше нести мене?

Батько:            Подумай.

Хлопчик:        Я не знаю.

Автор:            Батько із сином на руках продовжували підніматися вгору. Хлопчик поглянув у очі батькові і сказав:

Хлопчик:        Я так люблю тебе!

Батько:            Спасибі, це та допомога, якої я потребую.

Автор:            Ісус зробив все для того, щоб ми були щасливі. Якщо ти прийняв Його в своє серце, Він  обов’язково доведе тебе до тих небесних осель, де ти навіки будеш із Ним. Ми нічого не можемо додати до того, що зробив для нас Ісус. Ми можемо лише дякувати і любити Його.

 

НАЙДОРОЖЧЕ, ЩО МИ МАЄМО У ЦЬОМУ ЖИТТІ – ЦЕ НАШІ БАТЬКИ! ВОНИ ЄДИНІ ДЛЯ НАС, РІДНІ, ДОРОГІ. БІБЛІЯ ГОВОРИТЬ, ЩО КОЛИ МИ ЇХ БУДЕМО ШАНУВАТИ, ТОБТО СЛУХАТИСЯ І БЕРЕГТИ ЇХ, ТО САМ ГОСПОДЬ БЛАГОСЛОВИТЬ НАШЕ ЗЕМНЕ ЖИТТЯ. 


Получайте свежие статьи прямо себе на почту.


Введите свой E-mail и нажмите на кнопку для подтверждения



Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Вы можете оставить комментарий ниже.

Оставить комментарий

.
Рейтинг@Mail.ru Мальчишки и девчонки, а также их родители Каталог Христианских Ресурсов «Светильник»