Роздуми

Іванка встала раненько, бо вирішила на Різдвяне свято зв’язати мамі вовняні шкарпетки. Вона уявляла, як зрадіє мама, і хотіла, щоб подарунок був для неї несподіваним.
Цього дня дівчинка вдома сама. Мама поїхала до міста за покупками. Іванка помолилася Богу й взялася до роботи. Біля неї бігало маленьке кошеня і гралося клубком ниток. Стара кішка спостерігала за ним і немовби хотіла сказати: «Не роби цього, бо заплутаєш нитки». Та, на жаль, говорити вона не вміла.
Як добре, подумала дівчинка, що люди можуть говорити. Коли я голодна, то кажу: «Мамо, дай мені, будь ласка, їсти». Коли хочу гратися, то кличу своїх друзів. А коли у мене щось болить, то я можу все розказати лікареві. Це ж Господь дав нам мову, щоб ми могли висловлювати свої бажання, переживання і передавати їх іншим людям. Як це чудово! Але Богу не подобається, коли ми говоримо неправду, погані слова, кричимо, обзиваємо інших…
Так собі розмірковувала Іванка, а її пальчики тим часом вправно працювали, і на кожній руці їх було по п’ять.
А що можуть робити руки? замислилася дівчинка. Ними можна гратися і штовхати братика, працювати і щось нищити, обняти маму і вдарити сестричку… Але мені їх Господь дав для того, щоб робити тільки добрі справи: допомагати вдома, подарувати свій малюнок мамі й татові, перевести через дорогу стареньку людину. Я знаю, що Бог постійно стежить за мною і Йому приємно, коли я роблю добрі вчинки…
Дівчинка в’язала й розмірковувала про все, що дарував їй Господь. Поміркуй і ти, люба дитино, для чого Господь тобі дав мову, руки, ноги, очі. Чи правильно ти ними користуєшся?

Із книги «Бо їхнє Царство Небесне»

1. Який подарунок Іванка готувала мамі?
2. Про що розмірковувала дівчинка під час роботи?
3. Які добрі справи можуть робити руки?
4. Чому не можна чинити поганого?
5. Наведи приклади своїх добрих вчинків. Як їх оцінили батьки?

 Размышления

Иванка встала пораньше , потому решила на Рождественский праздник связать маме шерстяные носки. Она представляла , как обрадуется мама , и хотела , чтобы подарок был для нее неожиданным.
В этот день девочка дома одна . Мама поехала в город за покупками. Иванка помолилась Богу и приступила к работе . У нее бегал маленький котенок и играл клубком ниток . Старая кошка наблюдала за ним и словно хотела сказать : «Не делай этого , потому что запутаешь нити ». Но, к сожалению , говорить она не умела.
Как хорошо , подумала девочка , что люди могут говорить . Когда я голоден, то говорю : «Мама , дай мне , пожалуйста , есть ». Когда хочу играть , то зову своих друзей. А когда у меня что-то болит , то я могу все рассказать врачу . Это Господь дал нам язык , чтобы мы могли выражать свои желания , переживания и передавать их другим людям . Как это прекрасно ! Но Богу не нравится , когда мы говорим неправду , плохие слова , кричим , обзывает других …
Так себе размышляла Иванка , а ее пальчики между тем ловко работали , и на каждой руке их было по пять.
А что могут делать руки ? задумалась девочка. Ими можно играть и толкать братика , работать и что-то уничтожать , обнять маму и ударить сестренку … Но мне Господь дал для того , чтобы делать только добрые дела : помогать дома , подарить свой ​​рисунок маме и папе , перевести через дорогу старшего человека . Я знаю , что Бог постоянно следит за мной и Ему приятно , когда я делаю добрые дела …
Девочка вязала и думала обо всем , что подарил ей Господь . Подумай и ты , милое дитя , для чего Господь тебе дал язык , руки , ноги , глаза. Правильно ли ты ими пользуешься ?

Из книги «Ибо их есть Царство Небесное »

1 . Какой подарок Иванка готовила маме ?
2 . О чем думала девочка во время работы?
3 . Какие добрые дела могут делать руки ?
4 . Почему нельзя делать плохого?
5 . Наведи примеры своих добрых поступков. Как их оценили родители ?