Не в постелі ж бо, не в домі
Надзвичайної краси,
А у яслах, на соломі,
Народився Божий Син.
В небі зірка засвітила,
І по сей вона там час,
Всіх вона оповістила,
Далее »
Одного разу, коли я подорожував Гімалаями, сталася велика пожежа в лісі. Усі як могли намагалися зупинити вогонь, але я помітив групу чоловіків, що стояли і дивилися на дерево, яке ось-ось мало охопити полум’я. Коли я запитав їх, що вони там побачили, вони вказали на гніздо, повне пташенят. Над нам, дико кругляючи у повітрі, їхня мама-пташка вигукувала
Далее »
В одному з найжалюгідніших будинків у східній частині Лондона в темній та вбогій кімнаті на горищі лежав Данилко-каліка. Він лежав тут більше двох років, усіма залишений і майже забутий. Коли він був ще маленьким, його батьки померли, лишивши хлопчика на догляд старій родичці, котру він називав Грані. Народившись калікою,
Далее »
Коли сім’я повернулася з зібрання й сіла за стіл обідати, всі мовчали. Сам господар дому – Степан, його дружина – Наталя і троє дітей: Марійка, Тетянка і Василько, – всі були голодні, оскільки зібрання затягнулося довше, ніж звичайно.
Може ви й не повірите, проте ще донедавна було два Андрійка: один – вдома, а другий – в школі.Андрійко зовні дуже симпатичний: русяве густе волосся, сині оченята, рум’яні щічки, що цвітуть здоров’ям. Коли він приходив до школи у своїй формі з білим комірцем, то, здається, кращого хлопчика немає в світі. Завжди ввічливий, акуратний, підтягнутий, Андрійко мимоволі привертав до себе увагу шкільних товаришів.