Молитовник біля шосе.

Біля маленького села проходило нове шосе. Всі звикли до нього і до постійного руху  автомобілів по ньому. В селі жив старий чоловік зі своєю дружиною. Дідусь любив спостерігати за рухом машин по шосе. Кожного гарного літнього дня і щонеділі після обіду він сідав на схилі над шосе, і дивився вниз. У нього запитували, чому він це робить, але він лише посміхався і мовчав. Потім люди до цього так звикли, що вже ні про що не запитували. Вони гадали, що старенький навіть не думає, про те що робить. Він висиджував біля шосе з нудьги. Якось у неділю біля дідуся зупинився молодий чоловік. Він бачив цього старенького зранку в церкві, де той заступав місцевого священика, тому хотів привітатися з ним і поговорити. „Чому ви тут так сидите, дідусю? Вам подобаються автомобілі, або ви рахуєте, скільки їх проїде по шосе?” Дідусь посміхнувся і нічого не відповів.” Знаєте, я вивчаю теологію, буду священиком. Зараз я тут тимчасово заступаю вашого священика.” Дідусь подивився на молодого чоловіка. Потім повільно заговорив: “Так ви хочете бути священиком? Тоді я мушу вам дещо сказати! Не забувайте про тих, які їдуть там внизу!” Потім він продовжував: “Можливо, що всі не доїдуть благополучно! Можливо деякі не доїдуть  до мети. Потрібно, щоб за них хтось молився. Тому я постійно тут сиджу і молюся за тих, хто їде дорогою, щоб вони успішно доїхали до мети.” В нього відразу сльози виступили на очі: “Рік тому тут був смертельно поранений мій онук!” У його голосі був великий біль. Він затих. „ Молитовник біля шосе ?” – ця думка ще ніколи не приходила до студента теології. Який великий був той чоловік. Біль навчив його служити. Студент пішов присоромлений, але мудріший.

Підготувала: Понтус  Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru

На главную