На лонгсбонському маяку. 

На лонгсбонському маякові, який знаходиться між Англією і Шотландією жила молода дівчина зі своїм батьком. Вранці 6 вересня 1838 року на морі знялася страшна буря. Молода дівчина прокинулася вранці від розпачливого зойку на допомогу. Той поклик заглушив завивання вітру і гудіння хвиль. Сторож маяка побачив у підзорну трубу дев’ятеро людей , які трималися за ланцюг від якоря човна, що розбився об скелю. “ми не можемо нічого для них зробити” – сказав сторож маяка. “Але ми повинні їм допомогти, ми повинні спробувати їм допомогти”, – вигукнула дочка. Вони просила батька довго, аж доки він не сказав: “добре Грейс, я зроблю так, як ти хочеш, але це суперечить моєму переконанню!” неначе пір’їнка, яку несе вітер, злітав маленький човник серед розлючених хвиль. В першу мить Грейс здалося, що її залишають сили і здоровий глузд. Потім вона знову почула благальні вигуки потерпілих на відстані лише приблизно півмилі. Геройська дівчина відчула несподівану силу і почала веслувати так само швидко, як і її батько. Врешті-решт всі були в човні. Вони були врятовані. “нехай Бог вас благословить, мужня англійська дівчино!” – гукали врятовані. Із захопленням дивилися вони на сміливу дівчину, вчинок якої приніс її вітчизні більшу славу, ніж дії багатьох її правителів.

Підготувала: Понтус  Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru

На главную