Притча про кокон метелика

Якась людина знайшла кокон метелика. Одного дня у ньому утворився невеличкий отвір. Людина сиділа і спостерігала за метеликом протягом кількох годин, як той намагався втиснути своє тільце у маленьку щілину. Потім здалося, що метелик полишив будь-які спроби досягти волі. Ніби він зробив все, що міг, проте зовсім не просунувся далі.

Тоді людина вирішила допомогти метелику . Вона взяла ножиці, зрізала те, що ще залишилось від кокону. Метелик з легкістю міг вийти із свого колишнього помешкання. Проте у нього було спухле тіло та маленькі недорозвинені крила. Людина продовжувала спостерігати за метеликом, сподіваючись, що у будь-яку мить крила збільшаться і розправляться достатньо для того, щоб тримати тіло, яке зменшиться з часом. Однак, цього не сталося! Насправді ж метелик прожив все своє життя повзаючи. Він так ніколи і не зміг літати…

Людина у своїй доброті та поквапі не зрозуміла, що цей кокон, який наприкінці став задушливою в’язницею, і та боротьба, яку метелик повинен був пережити, щоб з’явитися на світ крізь крихітний отвір, – це Господня воля, щоб рідина з тіла могла потрапити у крила і щоб метелик міг злетіти, як тільки досягне волі.

Іноді боротьба – це саме те, чого ми потребуємо у своєму житті. Якби Бог дозволив прожити життя без жодних перешкод, це перетворило б нас у калік. Ми ніколи б не були сильними. Ми ніколи не змогли б літати.

Я просив сили …

Бог дав мені труднощі, які робили мене сильнішим.

Я просив мудрості …

Бог створив проблеми, які потрібно було вирішувати.

Я просив достатку …

Бог дав мені розум та фізичну силу, щоб я міг працювати.

Я просив сміливості …

Бог дав небезпеку, яку потрібно було здолати.

Я просив любові …

І Бог оточив мене людьми, які чекали опіки та допомоги від мене.

Я просив прихильності …

А Бог дав можливості.

Я не отримав нічого з того, що я просив.

Але Бог дав все, що було необхідним для мене.

Підготувала: Рак Інна, м. Копичинці, kulbabka_@ukr.net

На главную