Відповідати добром; вірність і мужність.
У гуртожитку жив молодий студент. Він вірив у Ісуса Христа і не соромився ані своєї Біблії, ані того, що молився. Якось увечері він знову став на коліна біля свого ліжка і виявляв Господу Богу свої прохання. Решта студентів сміялися з нього. Один з них, який саме прийшов з вулиці з дуже брудним , мокрим взуттям, роззувся і кинув взуття на голову того, хто молився. Але той не вийшов з рівноваги. Домолився, а потім взяв брудне взуття товариша і добре його почистив. Потім він мовчки поставив взуття біля його ліжка. Така поведінка дуже зачепила всіх студентів у кімнаті. Власник взуття просив пробачення у мужнього молитовника. Вони дуже добре потоваришували, і незабаром студент, який перед тим висміював релігію і не вірив у Бога , став Божою дитиною.
Підготувала: Понтус Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru
|
|