Любов, яка діє.  Голод за любов’ю.

Одного разу великого російського письменника Лева Миколайовича Толстого зупинив на майдані жебрак і просив у нього милостиню. Письменник у цей час не мав біля себе ні копійки. Він поклав жебракові руку на плече і з ласкавою посмішкою пояснив йому, чому він йому нічого не може дати. При цьому він звернувся до нього: “мій брате!”. Голодні очі, повні сліз, подивилися на Толстого, і з уст жебрака почулося: “це нічого, ви дали мені щось набагато краще, ніж гроші, ви назвали мене братом!” Християнин не може дати нічого кращого за справжню зацікавленість любові.

Підготувала: Понтус  Оля, Тернопіль, kotuk_82@mail.ru

На главную